Item List

Втілили два книжкові проекти і саме завершуємо третій для видавництва "Чорна гора". Це книжки "Як Україна втрачала Донбас" Дениса Казанського та "Океани зерна: Як американське пшениця змінила світ" Скотта Нельсона. Пишаюся, що мала нагоду бути двигуном у цих проектах та урухомлювати процеси, які наближать англомовних читачів до розуміння нашого контексту, а українських – до усвідомлення своєї цінності для світу. Про третій проект, мабуть, уже теж можна говорити публічно, хоч він ще й печеться: зараз ми працюємо над перекладом книжки "Шоумен" Саймона Шустера. Ще трохи і можна буде прочитати українською та скласти думку, чому ж довкола неї свого часу було так багато шуму.

Працювали та успішно втілили переклад двох виставок, присвячених українському мистецтву: одну у Віденському Бельведері (а звідти вона помандрувала світом – до Лондона, Парижа та Лос-Анджелеса), а другу – в Одеському національному музеї мистецтв. Обидві – моя любов і разом з тим велика гордість, що наше мистецтво нарешті уприявнюється на мапі світу і сягає свого глядача.

Продовжуємо співпрацю із музеями Франка, Людкевича та Крушельницької у Львові. Тут, мабуть, коментарі зайві, бо це така міцна ниточка, яку я плету багато-багато років, ще з університетських часів, коли мрія, щоб моє, локальне, рідне, місцеве, росло в шлибину і у висоту. Особливо тішить, що я ментально супроводжую "львівських зірок" у їхініх мандрівках світом: Соломію – на фестивалі у Луці, Франка – на виїздах до Далмації. Насолода! Я докладаю усіх зусиль, щоб англомовна презенетація моїх рідних львівських музеїв була щонайкращою. Зараз маємо честь працювати із матеріалами виставки про Людкевича, то ждіть, будуть анонси.

Пишаюся співпрацею із Дослідницькою платформою PinchukArtCentre, для якої перекладаємо глибокі, змістовні матеріали про історію українського мистецтва. Зізнаюся, що кожен текст – це як цілий новий світ і щоразу нова підстава пишатися своює українськістю, нашою культурою, нашими митцями. Дякую, за нагоду привідкрити для себе цей світ і відкривати його для авдиторії. Множимо захват українським мистецтвом!

Неймовірно рада, що ми долучилися до команди прекрасного The Ukrainians, де і я особисто, і моя команада перекладачів_ок, редакторів_ок носіїв англійьської працює над тим, щоб в англомовному світі пролуналаи голоси наших філософів, митців, письменнників, лікарів, репортерів, які досвідчують війну щодня і розповідають про свій досвід – щиро, проникливо, до сліз. І я хочу, щоб цей голос лунав так само переконливо й англійською. Дякую за довіру передавати цей досвід далі.

Тішуся співпраці із фундацією ЗМІН, для якої ми також стали голосом англійською. Стратегічна філантропія – це їхнєє кредо! Та я б і на своєму щиті так написала, присягаюсь!

Особливий для мене проект, який зайняв моє серце і думки: я маю честь та відповідальність керувати перекладом, редагуванням та, власне, усім, що дотичне, до "словесного" у навчальному проекті "Уроки щастя" під егідою першої леді України Олени Зеленської. Про цей проект я напишу ще окремо, а поки хочу подякувати усій команді за працю, підтримку, за простір розуміння, включеності та зростання. Цей проект – для найціннішого, що в нас є, для наших діток, яким випало збувати дитинство та шкільні роки у час війни. І це спроба дати їм добрий інструмент для кращого розуміння себе та світу довкола.

А ще: львівський модернізм, українські серіали, сценарії фільмів про нашу війну, фото-виставки, арт-буки... Я не буду перелічувати тут усіх, бо допис вдасться як сім томів Утраченого часу, але скажу, що їх обʼєднує дві риси – промоція всього українського і моя незмінна увага та любов до слова. Інших проектів я в роботі не мислю.